Методи та прийоми розвитку дрібної моторики рук у дошкільників
Дослідженнями вчених різних країн встановлено, що рівень розумової діяльності, розвиток мови дітей знаходяться в прямій залежності від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Заняття по розвитку дотику і дрібної моторики допомагають надавати позитивну дію на кору головного мозку.
Велику допомогу педагогові надають “Вправи з Монтессорі - матеріалом”, “ Пісочна терапія”, запропонована психотерапевтом, засновником аналітичної терапії Карлом Густавом Юнгом, ігрова методика англійського педіатра Маргарет Ловенфельд, роботи ігротерапевта Грабенко Т.М., Зенкевич-Евстигнеевой Т.Д. і ін.
Роботу по розвитку дрібної моторики слід проводити постійно, лише так досягається максимальний ефект від вправ.
Гімнастика для пальців поділяється на:
- пасивні вправи для пальців;
- активні вправи для пальців.
Пасивні пальчикові вправи рекомендується проводити як підготовчий етап розвитку дрібної моторики рук з дітьми, які мають низький рівень розвитку дрібної моторики. Далі слід переходити до вправ активної пальчикової гімнастики. Всі вправи слід проводити в ігровій формі. Складність їх повинна визначатися дорослим в залежності від рівня розвитку дрібної моторики рук дитини.
До пасивних пальчикових вправ відносяться:
- Масаж кистей рук.
- Вправи з пальчиками, які виконує дитині дорослий.
До активних пальчикових вправ відносяться:
- Ігри з предметами оточення.
- Ігри з дрібними іграшками.
- Шнурівки.
- Пальчикові вправи без мовного супроводу.
- Пальчикові вправи з мовними текстами.
- Пальчикові ігри інсценівки.
- Пальчиковий театр.
- Тіньовий пальчиковий театр.
Пальчикову гімнастику слід розпочинати з найпростіших вправ та зі знайомства дітей із своїми пальчиками – з їхніми назвами, призначенням. Комплекси пальчикової гімнастики та окремі її елементи слід вводити до фізкультхвилинок та фізпауз, перед малюванням, ліпленням, аплікацією та конструюванням. Практикують пальчикові вправи і в індивідуальній роботі з дітьми, які того потребують.
Дослідженнями вчених різних країн встановлено, що рівень розумової діяльності, розвиток мови дітей знаходяться в прямій залежності від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Заняття по розвитку дотику і дрібної моторики допомагають надавати позитивну дію на кору головного мозку.
Велику допомогу педагогові надають “Вправи з Монтессорі - матеріалом”, “ Пісочна терапія”, запропонована психотерапевтом, засновником аналітичної терапії Карлом Густавом Юнгом, ігрова методика англійського педіатра Маргарет Ловенфельд, роботи ігротерапевта Грабенко Т.М., Зенкевич-Евстигнеевой Т.Д. і ін.
Роботу по розвитку дрібної моторики слід проводити постійно, лише так досягається максимальний ефект від вправ.
Гімнастика для пальців поділяється на:
- пасивні вправи для пальців;
- активні вправи для пальців.
Пасивні пальчикові вправи рекомендується проводити як підготовчий етап розвитку дрібної моторики рук з дітьми, які мають низький рівень розвитку дрібної моторики. Далі слід переходити до вправ активної пальчикової гімнастики. Всі вправи слід проводити в ігровій формі. Складність їх повинна визначатися дорослим в залежності від рівня розвитку дрібної моторики рук дитини.
До пасивних пальчикових вправ відносяться:
- Масаж кистей рук.
- Вправи з пальчиками, які виконує дитині дорослий.
До активних пальчикових вправ відносяться:
- Ігри з предметами оточення.
- Ігри з дрібними іграшками.
- Шнурівки.
- Пальчикові вправи без мовного супроводу.
- Пальчикові вправи з мовними текстами.
- Пальчикові ігри інсценівки.
- Пальчиковий театр.
- Тіньовий пальчиковий театр.
Пальчикову гімнастику слід розпочинати з найпростіших вправ та зі знайомства дітей із своїми пальчиками – з їхніми назвами, призначенням. Комплекси пальчикової гімнастики та окремі її елементи слід вводити до фізкультхвилинок та фізпауз, перед малюванням, ліпленням, аплікацією та конструюванням. Практикують пальчикові вправи і в індивідуальній роботі з дітьми, які того потребують.
