Яку роль відіграє фізичний розвиток для мовлення дитини?
Чи треба приділяти увагу фізичному розвитку дитини, яка має порушення мовлення? Так! Розвиток мовлення та фізичний розвиток дитини взаємопов’язані, фізичні вправи є великими помічниками в розвитку та корекції мовлення.
У дітей з порушенням мовлення часто спостерігається порушення загальної і дрібної моторики, недостатність рухової сфери різного ступеня, дихання поверхневе, а також порушення рівноваги і тонусу м'язів, уповільнення рухів.
Педагоги використовують на заняттях різні форми роботи з фізичного виховання: ранкова гімнастика; фізкультхвилинки; фізкультурні заняття; логоритміка; коригувальні вправи; дихальні вправи; вправи на розслаблення та напруження м'язів; ритмічна гімнастика; рухливі ігри оздоровчого спрямування; вправи на розвиток дрібної моторики пальців рук; елементи Су-Джок терапії; самомасаж.
Логоритмічними називають фізичні вправи з промовлянням віршованих текстів. Їх використовують для автоматизації рухів і стимулювання активного мовлення. Окрім цього, такі вправи активізують артикуляцію й силу голосу, що є одним з важливих завдань під час роботи з дітьми із порушеннями мовлення.
Дихальні вправи в роботі з дітьми з порушеннями мовлення викорис- товують для поліпшення легеневої вентиляції, зміцнення дихальних м'язів та корекції мовного дихання, тобто для відпрацювання короткого вдиху й тривалого мовного видиху. Дихальні вправи рекомендовано виконувати в повільному темпі, без напруження, з паузами для відпочинку. Короткий мовний вдих найліпше виконувати під час вправ із випрямленням тулуба, розведенням рук у сторони, тривалий видих - під час вправ із нахилами тулуба вперед, підніманням та опусканням рук, присідання.
Вправи на розслаблення та напруження м'язів сприяють корекції (регуляції) тонусу м'язів. Особливо корисно виконувати їх із різною ампулітудою та швидкістю. Оскільки в дітей з порушеннями мовлення тонус м'язів змінений, то вправи на розслаблення та напруження м'язів є незамінною складовою роботи з фізичного виховання.
Одним з найефективніших засобів впливу на рухову сферу дітей із порушеннями мовлення є ритмічна гімнастика. Основною структурною одиницею ритмічної гімнастики є композиція, тобто злита за технікою виконання й безперервна за змістом рухлива вправа.
У роботі з дітьми з порушеннями мовлення використовують такі рухливі ігри оздоровчого спрямування на розвиток фонематичного слуху; зі звуконаслідуванням; на розвиток артикуляційної моторики; із переключенням уваги з одного руху на інший; логоритмічні; на розвиток уваги, пам'яті в поєднанні з розвитком мовлення.
З метою розвитку дрібної моторики рук доцільно використовувати пальчикові ігри та вправи.
Ефективним для розвитку мовлення дітей та поліпшення координації рухів є стимулювання мовленнєвих та рухових центрів на стопах і долонях за допомогою механічного масажу різними предметами, такими як кульки, масажні м'ячики, горіхи, еластичне кільце. Ефективними є масажні вправи на поліпшення психоемоційного стану під відповідний музичний супровід; на формування почуття ритму під ритмічну музику; на тактильну стимуляцію та розвиток дрібної моторики пальців рук .
Стопа й долоня є «дзеркальним відображеннями» організму людини, тому стимулювання певних точок на них є своєрідним дистанційним керуванням органами й системами. Для відновлення після занять і зняття напруження з м'язів та інших органів можна використовувати релаксаційне масажування шкіри на ділянках мовленнєвого апарату та дихальних шляхів; масаж кистей рук і пальців - прийом поглажування та легкого розминання. Під час занять з фізкультури та індивідуальної роботи з дітьми, що мають порушення мовлення, педагог контролює, аби діти правильно називали інвентар та матеріали, які використовують на занятті, а також дії, які вони виконують. Також він спонукає дітей: - використовувати в мовленні словосполучення, які складаються з прикметників та іменників, мовленнєві конструкції різного типу; - супроводжувати виконувані дії словами; - правильно використовувати лексику, граматичні конструкції, пов'язані з лексичною темою, яку вивчають у групі; - правильно використовувати навички й уміння, отримані під час вивчення фонетичного, лексико-граматичного матеріалу на заняттях. Під час рухливих ігор, фізкультурних свят і розваг інструктор з фізкультури має звернути увагу на правильне узгодження рухів та мовлення під час виконання окремих рухових дій, оволодіння навичками правильного дихання, зокрема подовжений видих ротом, діафрагмальний вдих носом.