Каліграфія
Каліграфія для дітей: чому це важливо? Сьогодні, в століття комп'ютерних технологій, коли діти з пелюшок володіють мистецтвом натискати кнопки пультів телевізора, легко розбираються в роботі планшетів і ноутбуків, наука каліграфія мала б втратити свою актуальність. Письмова робота сьогодні значно спрощена - варто тільки набрати текст, і численні редактори виправляють орфографічні та пунктуаційні помилки. Для передачі емоцій під час листування діти часто використовують різні смайлики. Адже це дуже просто - один клік і є готова емоція - смуток, радість, задоволення або розчарування. З одного боку це добре - бо все робиться для спрощення життя сучасної людини. Але з іншого боку - така спрощеність призводить до лінощів, не бажанню думати і діяти творчо.
Якщо говорити про дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, то письмо для них має першорядне значення. На уроках в початкових класах діти вчаться не тільки красиво писати цифри і букви, а й виробляють в собі такі риси характеру як старанність, уважність, акуратність, спостережливість. Навіть при простому спостереженні за дитиною видно, що оволодіння системою письма часто вимагає великого розумового і фізичного напруження. Каліграфія надто впливає на розвиток людського мозку. Адже це вже не просто написання букв, це творчий пошук гармонійних поєднань, посилена концентрація, контроль і напруга руки. Навчитися писати букви – непросте завдання: діти повинні використовувати свої незрілі дрібні моторні навички, щоб втілити в життя певну послідовність штрихів. Розташування кожного штриха щодо інших, їх перекриття та орієнтація мають вирішальне значення для ідентифікації букв. Одночасно дитина повинна зрозуміти, що інші параметри (розмір, нахил, дрібні елементи, наприклад, зарубки) не важливі для розпізнавання букв. Саме виділення важливих атрибутів, що визначають ідентичність букв, є непростим завданням. дослідження зображень мозку показали перевагу написання букв в порівнянні зі звичайним вибором букви на клавіатурі. Комп’ютерна клавіатура не дає дитині можливості задіяти руку при формуванні букв. Саме визначення послідовності пальців може стимулювати мислення дитини. Письмо має значення для розвитку розумової діяльності дитини. Не дарма в Японії діти з 3-річного віку щодня займаються уроками каліграфії. Вони вчаться старанно виводити ієрогліфи – одні з найскладніших символів сучасного письма. Під час цих занять розвивається дрібна моторика рук, яка в свою чергу впливає на формування кори головного мозку дитини. Формування ж власного почерку і практика в написанні букв підсилюють концентрацію, навчають естетиці, розвивають креативність мислення і пам’ять.
Побудова букв, штрих за штрихом, допомагає дітям зрозуміти важливі компоненти кожної літери. Дитина створює власну категоризацію, засновану на змінних зразках, підвищуючи свої навички розпізнавання букв і сприяючи більшій активації веретенообразної звивини, що відповідає за ці процеси. Таким чином, письмо задіє і візуальні області, використовувані при обробці букв, і моторні ділянки – для створення букв. Досвід формування свого почерку надзвичайно важливий для обробки букв в мозку. Інтерактивні дошки, на які можна просто натискати для відтворення букви, читання або друкування букв не замінять практику письма.
Педагоги і психологи стверджують, що уроки каліграфічного письма розвивають емоційну сферу. Сучасні діти і підлітки пишуть рукою дуже мало, це збіднює їх емоційний світ, позбавляє можливості підібрати слова для вираження почуттів і переживань. Кількість дітей із труднощами навчання письма та порушенями письма збільшується з кожним роком і за загальними підрахунками становить 25-30% дітей. Дослідження такиї методистів, як М.Безруких і Т.Хохлова засвідчили, що труднощі з письмом не завершуються в початковій школі, а вище модефікуються і зберігаються аж до закінчення навчання. Причин для виникнення цих труднощів більш ніж достатньо: і педагогічні, і медичні, і фізіологічні, а системи корекцій немає. Учитель часом просто «не бачить», як і коли починаються ці проблеми з написанням, часом намагається корегувати не причину, а результат, і нерідко, витративши багато сил (своїх та учня), не досягає бажаного результату. Також часом жорсткість вимог, недостатнє знання їх урахування можливостей учня, недосконала тактика роботи вчителя і батьків призводять навіть до серйозних відхидень у стані здоров҆ я дитини .
