Затримка мовленєвого розвитку
ЗАТРИМКА МОВНОГО РОЗВИТКУ (ЗМР)
ЗМР (затримка мовного розвитку) – це особливість фізичного розвитку малюка, при якій він не освоює рухові навички або набуває їх з помітним відставанням від норми.
Діагноз затримка мовного розвитку (ЗМР, рос.- ЗРР) можуть поставити дитині фахівці в досить ранньому віці ( до 3-х років). Після 3-х років, якщо рівень розвитку мовлення не відповідає нормі логопед ставить діагноз ЗНМ 1 рівня.
Причини ЗМР
Розвиток моторних навичок безпосередньо залежить від роботи відділів мозку, що відповідають за правильну поставу і координацію рухів. Малюк починає самостійно рухатися тоді, коли його опорно-руховий апарат сформувався, за що відповідає спадкова генетична програма. Однак завжди є ризик – щось може піти не так під час вагітності, пологів, в перші дні / тижні / місяці життя немовляти.
Основними причинами затримки мовного розвитку фахівці називають:
Патології формування кори мозку ще в материнській утробі
Інфекційні захворювання, які перенесла майбутня мама при вагітності
Складний акушерський анамнез – травми при пологах, гіпоксія, асфіксія
Зловживання батьками наркотичними засобами та алкоголем
Вплив радіації та електромагнітних випромінювань на плід
Про причини відставання в моторному розвитку можна говорити дуже багато і довго. Потрібно розуміти, що в цьому питанні багато залежить від успадкованого алгоритму моторного розвитку. Малюк може піти в 7 місяців, але це не означає, що він стане кращим атлетом, ніж той, хто пішов в 11,5 місяців.
Якщо виникла затримка мовного розвитку у дитини (ЗМР або ЗРР), до яких фахівців потрібно звернутися?
Дитячий отоларинголог — перевірить слух (аудіограма, об’єктивне дослідження слуху);
Дитячий психолог — проведе оцінку загального психологічного розвитку;
Дитячий психіатр — для виключення розладів (аутизм, олігофренія та ін.);
Дитячий невролог — з метою виключення органічних уражень головного мозку (ЕЕГ, МРТ тощо);
Логопед — перевірить стан артикуляційного апарату, слухових і зорових реакцій, при наявності слів визначить час їх появи, обсяг словникового запасу, рівень розуміння мовлення, загальну мовну активність дитини, наявність зв’язного мовлення тощо.
