СИСТЕМА РОБОТИ ПО ФОРМУВАННЮ ПРОСТОРОВОГО ОРІЄНТУВАННЯ У ДІТЕЙ
Просторове орієнтування – це складний системний механізм, в основі якого лежать процеси сприймання та уявлення, беруть участь зоровий, слуховий, кінестетичні аналізатори.
Просторове орієнтування – це:
• знання власного тіла;
• розрізнення ознак (форма, величина);
• відношення предметів (напрямки, положення, віддаленість);
• орієнтування дитини у просторі і т.д..
Впродовж свого розвитку дитина проходить чотири рівня розуміння простору:
На першому етапі вона виділяє тільки ті предмети, які контактно близькі до неї, а сам простір ще не виділяється.
На другому етапі дитина починає активно використовувати зорове орієнтування, розширюючи межі навколишнього простору й окремих ділянок у ньому.
Третій етап характеризується осмисленням віддалених від дитини об'єктів і збільшенням кількості ділянок, виділених у просторі.
На четвертому етапі відображення простору носить вже більш цілісний характер, коли діти розширюють орієнтування в різних напрямках, розташування об'єктів у їх взаємозв'язку й обумовленості.
Якщо на першому етапі діти сприймають предмети в просторі конкретно, як віддалені один від одного і не пов'язані з простором, то пізніше вони усвідомлюють сам простір в сукупності з об'єктами, що знаходяться в ньому. Таким чином, процес відображення простору і орієнтування в ньому у дошкільнят відбувається від дифузного, нерозчленованого сприйняття з виділенням окремих об'єктів поза просторових зв'язків до поступового вичленення з подальшим інтегруванням.
Періоди у формуванні орієнтування в просторі:
1. Діти у віці з 3 до 4 років розуміють слова: спереду - ззаду, вгорі - внизу, ліворуч - праворуч, на, над - під, верхня - нижня поличка.
2. У віці 4-5 років діти можуть визначати напрям руху від себе: направо, наліво, вперед, назад, вгору, вниз, вміють розрізняти ліву і праву руку.
3. У 5-6 років діти позначають словами своє місцезнаходження серед предметів і людей, а також положення одного предмета по відношенню до іншого.
4. До 7 років діти вміють повністю орієнтуватися в просторі і на аркуші паперу в клітинку.
До кінця дошкільного віку дитина повинна оволодіти такими навичками:
· способом розчленованого сприйняття площини(аркуша, стола, дошки, картини);
· елементарними способами аналізу обмеженого простору;
· умінням активно діяти в межах площини, яка сприймається;
· умінням сприймати «малий простір» і діяти в його межах.
Можна виділити три категорії засвоюваних дитиною знань про простір:
· розуміння віддаленості предмета та його місцезнаходження;
· визначення напрямків;
· відображення просторових відносин.
