Мовленнєва готовність дитини до шкільного навчання
Мовленнєва компетенція – комплексне застосування дитиною мовних і немовних засобів (міміка, жести, рухи) з метою комунікації; вміння адекватно і доречно практично користуватися мовою в конкретних навчальних і соціально-побутових ситуаціях; уміння самостійно орієнтуватись у ситуації спілкування, ініціативність спілкування; вміння приймати, вирішувати самостійно мовленнєве завдання.
Мовленнєва готовність дітей до школи – це наявність у них певних знань і уявлень про довкілля; достатній лексичний запас, обізнаність з формулами мовленнєвого етикету, образними виразами, прислів’ями, приказками, загадками; оволодіння чистою і правильною звуковимовою, граматичною правильністю мовлення; вміння послідовно, логічно і зв’язно висловлюватись, переказувати тексти, будувати розповідь; оволодіння фонетичним сприйманням і звуковим аналізом слів; уміння уважно слухати відповіді інших, педагога, цілеспрямовано й точно відповідати на запитання; помічати, виправляти мовні помилки (сформованість оцінно-контрольних дій), доповнювати відповіді однолітків.
На що потрібно звернути увагу?
1. Стан звуковимови.
Дитина до 6 років повинна правильно та чітко вимовляти всі звуки мовлення. Особливо не повинно бути замін одних звуків іншими,наприклад: ЛАК замість РАК.
Бо письмо є відображенням усного мовлення. Дитина пише так, як промовляє. Виражені ж порушення в цій сфері призводять до відбиття неправильної вимови на письмі через опору на неправильне промовляння.
Дітям, які мають мовленнєві розлади, необхідна рання своєчасна корекція усного мовлення.Чим раніше буде розпочата корекція, тим краще буде її результат.
2. Стан фонематичних процесів.
1. Дитина повинна вміти розрізняти всі звуки на слух( дзвінкі-глухі, тверді-м'які, свистячі-шиплячі, Р-Л-Й)
Чітке розрізнення на слух всіх звуків мовлення - є однією з необхідних передумов оволодіння грамотою.
2. Дитина повинна володіти елементарними навичками звукового аналізу.
Прості форми такого аналізу стають «доступними» дітям вже в дошкільному віці, і це є одним з важливих показників їх готовності до навчання грамоті.
іти повинні вміти:
- ділити речення на слова;
- ділити слова на склади;
- вміти виділяти всі звуки в словах;
- встановлювати послідовність звуків в слові;
- визначати перший і останній звук у слові, порахувати кількість звуків у слові.
. Формування граматичної будови мови.
У дітей повинні бути сформовані навички словозміни та словотворення.
Дітей необхідно навчати:
- називати слова у множині ( стіл-столи);
- правильно узгоджувати слова в реченні: іменники з числівниками (пять олівців)
- вживати різні прийменники ( під столом, із-за дерева);
- узгоджувати іменники з прикметниками в роді, числі, відмінку
(наприклад: блакитний рушник);
- утворювати слова за допомогою зменшувально-пестливих суфіксів
(наприклад: руки-рученята);
- утворювати відносні і присвійні прикметники від іменників
(наприклад: малина - малинове, лисиця - лисяча).
- складати прості і складні речення.
4. Володіння зв'язним мовленням.
Про розвиток зв'язного мовлення у дитини необхідно турбуватися вже в дошкільному віці.
Дитину потрібно вчити чітко та послідовно висловлювати свої думки. Порушення самостійного зв'язного мовлення може виражатися в труднощах переказу, в складанні розповіді, в написанні творів.
Як працювати над розвитком зв'язного мовлення та формуванням граматичної будови мовлення?
Навчайте дітей відповідати повними реченнями на питання. Переказувати казку, розповідь.Пропонуйте скласти казку, продовжити речення, описати те,що відбувається на вулиці, картині.
