Психологічні особливості сприйняття інформації учнями різних вікових груп
Особливості сприйняття інформації учнями 6-7 класів
Основними процесами даного віку є розвиток рефлексії, почуття дорослості, формування «кодексу товариства».
Головна вимога до психологічного розвитку учнів 6-7 класів – довільність, активність, самостійність у навчальній діяльності. В цьому віці учні охоче виконують практичні завдання. Однак вони потребують детальних інструкцій за якими зможуть виконати завдання самостійно і поетапно.
Спиратися в розвитку здібностей учнів потрібно на розвиток самостійного мислення. В цей час учні вчаться виділяти головне і узагальнювати інформацію, розрізняти головне від другорядного, порівнювати, робити висновки, доводити.
Зміст навчального матеріалу повинен бути спрямованим на розвиток гнучкості, критичності, перспективності мислення.
В цей час механічна пам’ять відходить на друге місце. матеріал добре засвоюється в формі питань і відповідей, матеріал подається невеликими порціями – абзацами з виділеними висновками, складний матеріал подається з розважальними фрагментами, графічні ілюстрації повинні бути конкретними і пояснювати певну ситуацію.
Рекомендується: включати в практичні та контролюючі завдання прийоми порівняння, узагальнення, логічного викладання думки.
Особливості сприйняття інформації учнями 8-9 класів
Основні потреби цього віку виражені в активному соціальному спілкуванні з однолітками, самовираженні, творчості. При цьому потрібно враховувати емоційну незрілість підлітків. Важливо також відзначити зростання впливу індивідуальних особливостей на процес розвитку. В цьому віці частіше зустрічається значні індивідуальні варіації в розвитку.
Працездатність учнів 8-9 класів знижена за наслідками вегетативної перебудови організму, підвищується втомлюємость і нестабільність. Для організації продуктивної роботи необхідно чередувати складні завдання з простими.
Значних змін зазнає пізнавальна сфера. Розвиток сприйняття інформації підлітка можна вже спів ставити з розвитком дорослої людини. Увага стає більш стійкою. Продовжує розвиватися теоретичне і логічне мислення( стадія формальних операцій), формується здатність до аналізу абстрактних ідей і предметів.
Якщо для учнів 6-7 класів мають сенс лише поняття, які можливо уявити в конкретній формі, то для учнів 8-9 класів цікаві завдання на розвиток здібностей осмислення абстракцій.
В цьому віці розвиваються рефлекторні уміння. Учень вчиться аналізувати власні психічні процеси, аналізувати ситуації незалежно від реальних обставин. При цьому мислення стає випереджальним, що надає можливість планувати власні дії, прогнозувати розвиток подій. Доцільно активне використання технології «Розвитку критичного мислення».
Однією з сфер життєдіяльності, яка сприяє задоволенню основних потреб підлітка, є ігрова діяльність. Вдало організоване ігрове середовище здатне задовольнити потреби підлітка відповідно їх основному виду діяльності.
Включення ігрових прийомів в навчально-виходний процес значно підвищать рівень засвоєння навчального матеріалу.
Продовжується формування індивідуального стилю діяльності і сприйняття інформації.
Для візуалів (дивитися – уявляти – спостерігати) необхідно створювати такі умови при засвоєнні інформації: читати, розглядати малюнки, таблиці, схеми.
Для аудіалів (слухати – говорити – обговорювати) необхідно створювати такі умови при засвоєнні нового матеріалу: прослухати лекцію, повторити, обговорити, дискутувати.
Для кінестетика (діяти – відчувати – пізнавати) необхідно створювати такі умови при засвоєнні інформації: конспектувати, складати таблиці, схеми, виконувати практичні та лабораторні роботи.
Найбільш раціональним для викладача буде врахування всіх методів при поданні навчального матеріалу.
Психологічні особливості учнів 10-11(12) класів
Старші школяри вже включаються в новий тип діяльності – навчально-професійну. Навчальна діяльність для учнів 10-11 класів є засобом реалізації життєвих планів, тому вона спрямована на структурну організацію і систематизацію індивідуального досвіду шляхом його розширення та поповнення. В цьому віці навчальна інформація може бути осмислена самостійно і учні здатні самостійно обирати форми здобуття інформації.
Розвиток пізнавальних процесів досягає достатньо високого рівня і нарівні з дорослими виконують розумову роботу. Якісно змінюється мислення, досягаючи теоретичного рівня. Підлітки тепер завжди намагаються співставити різні теорії, точки зору, тобто «докопатися до істини».
Основним завданням вчителя в цей період – надати учням інформацію для роздумів, яка буде мати високий ступінь проблемності, забезпечить вільний вибір і необхідність визначення власної точки зору. Інформація краще засвоюється. Якщо вона побудована за принципом «гіпертекстовості», що сприяє її самостійному опрацюванню.
В цей час формується індивідуальний стиль діяльності, який спирається на стиль мислення конкретної особи. Важливим завданням педагога є забезпечення різноманітного змісту навчання шляхом наповнення його аналітико-логічною, образною, практичною, аналітичною за змістом інформацією. Учні намагаються уникнути зайвої опіки.
Перехід від підлітка до юнацтва характеризується стабілізацією емоційного фону, підвищенням самоконтролю, саморегуляції. В завданнях можна використовувати емоційно-образний стиль, зображення типових відносин людини і суспільства.
Активно йде розвиток мотиваційної сфери. Головне місце в навчанні тепер займають мотиви, пов’язані з самовизначенням і підготовкою до самостійного дорослого життя. Формуються інтереси до теоретичних проблем та досліджень, наукової діяльності, пошукам, самостійної дослідної діяльності.
