"Криза одного року"
"Криза одного року"
є важливим етапом розвитку дитини, який зазвичай характеризується значними психологічними змінами. На цьому етапі дитина починає усвідомлювати свою індивідуальність, розвивається її самоусвідомлення, а також зростає потреба в автономії та незалежності.
На які психологічні зміни варто звернути увагу батькам:
Дитина починає розуміти, що вона окрема істота, відрізняється від інших людей, зокрема від батьків. Вона може вперше впізнавати себе в дзеркалі, починає реагувати на своє ім’я.
Зміни в емоційному стані стають помітними — дитина може швидко переходити від радості до плачу, але ще не вміє регулювати свої емоції.
Дитина може почати відчувати потребу у незалежності, що часто проявляється через відмову від допомоги або протест проти обмежень. Це може бути виражено в частих «ні» або навіть у спробах чинити опір батькам.
Потреба в безпеці та стабільності. Малюк шукає емоційну безпеку, особливо в стосунках з батьками. Він часто прив’язується до певних предметів (наприклад, до улюбленої іграшки або ковдри), які дарують йому відчуття стабільності.
Як батьки можуть допомогти та підтримати дитині:
Батькам важливо надавати дитині відчуття стабільності та підтримки. Позитивні емоційні контакти, обійми та ніжність допомагають їй почуватися в безпеці.
Забезпечення простору для самостійності: Навіть якщо дитина проявляє протест, важливо давати їй можливість для самостійних дій в безпечному середовищі. Це сприяє розвитку впевненості в собі.
Діти в цьому віці починають потребувати передбачуваності. Рутинні дії, як-от час сну, прийому їжі та прогулянок, допомагають дитині почуватися впевненіше та спокійніше.
Чіткі межі і правила. Це не означає суворість, але важливо дати зрозуміти дитині, що деякі речі неможливо змінити, що важливо для її безпеки та розвитку.
Підтримка у соціальних контактах. Поступово можна вводити дитину в коло інших дітей, щоб вона могла вчитися соціалізуватися, але важливо робити це поступово.
Таким чином, криза 1 року є важливим перехідним періодом у житті дитини, який допомагає їй сформувати базові навички самостійності і комунікації.
Батьки повинні зробити цей етап легшим, підтримуючи дитину, зберігаючи терпіння та сприяючи її розвитку.
Найголовніше, це баланс між підтримкою дитячої автономії та створенням відчуття емоційної безпеки.
З повагою психолог Вікторія Колесник
