Поради батькам
Мовлення у дитини формується поступово, разом із її зростанням і розвитком.
Для дітей молодшого дошкільного віку характерно:
• мовлення стає більш чітким, спостерігається м'яка вимова більшості приголосних, заміни звуків [ш] на [с], [ж] на [з], [ч] на [ц], [р ]на [й] або на [л];
• допускається скорочення довгих слів, перестановка звуків;
• об'єм словника становить від 800 до 1500 слів (навіть до 2000 слів);
• дитина користується всіма частинами мови; вживає іменники в множині (іграшка-іграшки), узгоджує їх з прикметниками (нова іграшка);
• вживає прості прийменники в, на, під;
• активно розвиваються системи словозміни, відмінювання іменників, дієвідмінювання дієслів, узгодження між словами, словотворення (вживає зменшувально- пестливі суфікси: кошеня-кошенятко, листок-листочок);
• розуміє і вживає узагальнюючі поняття (іграшки, меблі, одяг, взуття, квіти);
• малюк любить слухати вірші, казки, запам'ятовує їх розповідає;
• наявне фразове мовлення;
• діти будують прості речення (від 3-х слів до 5-ти):
• мовлення носить ситуативний характер.
Що мас викликати занепокоєння під час спостереження за дитиною 3-4 років:
1. Відсутність фразового мовлення. Наявність в активному словнику лепітних слів, звуконаслідувань використання міміки, жестів.
2. Неадекватна реакція дитини на звернене мовлення, інструкції, прохання.
3. Підвищена нервова та рухова збудливість.
4. Наявність патології у будові органів артикуляції.
5. Наявність стійких зупинок під час мовлення особливо в стані емоційного піднесення (заїкання).
6. Наявність маловиразного «змазаного» мовлення.
Що треба робити, щоб мова Вашої дитини була правильною?
· Розвивати рухливість артикуляційного апарату, тренувати і укріплювати м'язи щік, язика. Для цього варто давати дитині жувати тверді продукти: яблука, моркву, скоринки хліба, сухарики, сушені фрукти (чорнослив, курагу, ізюм), шматочки вареного м'яса і т.п.
· Перевірити прикус дитини у ортодонта. Адже, неправильний прикус окрім косметичної непривабливості, труднощів у жуванні та збереженні зубів може позначитися на звуковимові дитини.
· Розвивати дихання.Дитина має дихати лише через ніс. Учити робити видих плавно і протяжно через рот. Вимовляти 3- 4-складові слова на одному видиху.
· Розвивати дрібну моторику. З метою корисним буде запропонувати дітям виконання наступних завдань:
* катання кульки, зліпленої з пластиліну;
* перебирання великого дерев’яного намиста, речовин в мішечках чи саморобних іграшках (крупа, дрібні камінці, насіння тощо);
* намотування ниток на котушку;
* складання пірамідок, втулок, пазлів;
* розстібання ґудзиків, робота зі шнрівками;
* розривання паперу на дрібні шматочки;
* малювання пальчиком у повітрі, в посудині з манкою чи піском;
* обведення контурів предметних зображень кольоровими олівціями з подальшим їх розфарбовуванням;
* імітація танцювальних рухів пальчиків;
* пальчикова гімнастика.
· Давати зразок правильного мовлення. Говоріть так, щоб дитина чула правильне, чітке, емоційно оформлене мовлення. Слідкуйте за своїм мовленням: не говоріть швидко, чітко вимовляйте усі звуки, проявляйте емоції під час розмови. Ні в якому разі не „сюсюкайте”. Спілкуючись з дитиною, дивіться їй в очі. Намагайтеся бути на одному рівні з дитиною, щоб дитина бачила вашу міміку ,артикуляцію.
· Своєчасно виправляйте неправильне мовлення. Не повторюйте помилку, а одразу давайте правильний зразок.
· Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюй їх. Не задавайте питання типу "Будеш суп?" - такі питання мають відповідь "да" або "ні", вони не стимулюють розвиток мовлення.Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Задайте питання "Ти будеш суп чи кашу?", вони стимулюють відповідати тим словом, яке треба дитині.
· Повторюйте багато разів одне й те саме слово, фразу. Щоб дитина засвоїла нове слово, вживайте його не один раз і в різних контекстах.
· Не вживайте занадто довгих фраз. Не перевантажуйте дитину, пред'являючи їй відразу велику кількість завідомо незнайомих слів.
· Мова розвивається на основі наслідування і самонаслідування. Коли дитина говорить сама або разом з вами, вимикайте гучну музику, телевізор і намагайтеся дати їй можливість чути себе і вас.
· Спонукайте розрізняти близькі звуки, слова, які відрізняються одним звуком (каска-казка, мишка-миска, шапка-жабка).
· Читайте дитині, обговорюйте ілюстрації до казок, вчіть вірші, навчайте переказувати невеликі твори.
· Не спішіть вгадувати бажання своєї дитини, дайте їй можливість самостійно висловити свою думку.
· Не засуджуйте і не лякайте дитину щодо її мовлення – це створює страх, невпевненість і в подальшому призводить до неконтактності, недовірі і довгій роботі з логопедом.
· Пам'ятайте: тільки ви здатні допомогти дитині розвиватися гармонійно. Не забувайте активно радіти її успіхам, частіше хваліть своє маля.
